
Аналітичні центри провели дослідження щодо стану та проблематики реалізації експериментального проєкту «Національний кешбек».
Старт та перший квартал існування державного проекту «Національний кешбек» можна вважати неоднозначним, вплив на ВВП на цей час в межах похибки. Програма мала б значно більші позитивні економічні ефекти у разі оптимального використання її потенціалу.
Що саме завадило?
Проблематика, недоліки Програми
Національний кешбек vs процедури
Висока зарегульованість та відносна важкість процедур, зокрема окремі та різноманітні вимоги щодо виробників, товарів, продавців, споживачів та напрямів витрачання кешбеку. Зазначене потребувало високої ступені підготовки всіх елементів/етапів запровадження програми та значної комунікації з громадянами. Так, майже 700 тисяч громадян не отримали виплати через те, що вчасно не активували картки для виплати кешбеку в застосунку Дія або накопичили менше 2 гривень (станом на 25.12.2024 року загальна сума накопиченого кешбеку становить 48 млн гривень).
Окремим питанням залишається випадіння з проекту значних прошарків бізнесу та населення, а саме:
– програмою взагалі не охоплено «нецифрових» громадян України (не всі мають відповідні девайси або бажають встановлювати Дію/можуть з нею працювати);
– з Програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (відповідні зміни до підпункту 3 пункту 11 базової Постанови № 952 внесено рішенням Уряду від 22.11.2024 року № 1330). Тобто на продуктові ринки або святкові ярмарки програма також не поширюється. У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу.
Національний кешбек vs банківська таємниця та персональні дані
Значна кількість українців, ознайомившись в банках з користувацькою угодою, виявили, що підключення послуги «Національний кешбек» передбачає розкриття банківської таємниці за всіма рахунками в даному банку. Тобто, нечітке визначення обсягів розкриття банківської таємниці, необхідність надання згоди на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків та дозволу на обробку персональних даних швидко не стало предметом реагування Мінекономіки. Проблема отримала значне медійне поширення з жовтня-листопада минулого року. У ЗМІ почали з’являтися матеріали на кшталт: «Як швидко закрити картку “Національний кешбек”: інструкції для різних банків».
Реагування відбулося лише у грудні – Лист Мінекономіки від 09.12.2024 року № 3101-07/88324-07 уповноваженим банкам (за списком):«Про надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва “Національний кешбек”.Для розрахунку 10%-го кешбеку за купівлю українських товарів в рамках програми “Національний кешбек” Міністерство економіки потребує дані виключно про платіжні операції, що стосуються купівлі чи повернення українських товарів, що беруть участь в програмі “Національний кешбек”, здійснені в закладах торгівлі, що беруть участь в програмі “Національний кешбек”.
Куди банки передають інформацію про оплати?
Банки передають дані лише про транзакції, здійснені за допомогою карток, на які ви надали дозвіл, і тільки в магазинах-учасниках програми під час покупки товарів із Переліку виробників і товарів. Інформація надходить до інформаційно-комунікаційної системи “Кешбек” Зроблено в Україні”, власником якої є держава в особі Міністерства економіки України. Ці дані використовуються виключно для розрахунку та нарахування кешбеку.Інформація про ці платіжні операції є підставою для нарахування кешбеку конкретному споживачу за конкретні покупки. Даних про інші платіжні операції для реалізації програми Міністерство економіки не потребує. Вимоги з боку банків про надання згоди на розкриття інших даних у разі наявності таких вважаємо недоцільним».Зазначене, хоча із запізненням, дозволило значною мірою нейтралізувати негативні настрої у суспільстві.
Національний кешбек vs субсидії/соціальна допомога
Не було чіткого нормативного визначення впливу нарахувань за програмою «Національний кешбек» на призначення субсидії. Питання було вирішено лише на початку грудня – Постанова КМУ від 05.12.2024 № 1384 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо особливостей надання деяких видів державної підтримки” внесено зміни до законодавчих актів, які регулюють, зокрема, питання обчислення сукупного доходу сім’ї для усіх видів державної соціальної допомоги, відповідно до якого «Національний кешбек» не враховуватиметься при розрахунку доходів. Також внесено зміни щодо передання до Пенсійного фонду та Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики відомостей про отримувачів «Національного кешбеку».
Відповідна публічна реакція/позиція Пенсійного фонду України відбулася ще пізніше – 17.12.2024 року: «Відповідно до змін, внесених до пункту 7 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632, одноразова державна грошова допомога “Зимова єПідтримка” та державна грошова допомога, яка нараховується у відсотковому співвідношенні від вартості придбаного безготівковим розрахунком з використанням платіжної картки товару українського виробництва “Національний кешбек” (у межах Всеукраїнської економічної платформи “Зроблено в Україні”) під час розрахунку житлових субсидій не враховуються до середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
Відповідно до змін, внесених до пункту 5 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, при реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом нараховані кошти одноразової державної грошової допомоги “Зимова єПідтримка” та “Національний кешбек” не включаються до сукупного доходу сім’ї пільговика».Зазначене негативно вплинуло на залучення до проекту найбільш соціально незахищених громадян України, що були та є отримувачами допомоги від держави.
Національний кешбек vs податки
Питання звільнення кешбеку від оподаткування не було вирішене на законодавчому рівні до 1 грудня 2024 року, хоча ще з липня було зареєстровано одразу два відповідних законопроекту – урядовий проект № 11400 від 11.07.2024 року «Про внесення змін до підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо оподаткування державної грошової допомоги (кешбеку) в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні»» та його депутатська альтернатива № 11400-1 від 23.07.2024 року.
Ситуацію було виправлено з прийняттям Закону України від 10.10.2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024), яким підрозділ 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 35: «до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проекту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України».
Всі зазначені перепони сприяли зниженню рівня довіри до проекту, звужували його позитивні економічні екстерналії. Водночас найбільш важлива проблема так й не була розв’язана – податкова дискримінація продавців за ознакою перебування на спрощеної системі оподаткування.
ПОРІВНЯННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМ ПО ПОДАТКОВОМУ НАВАНТАЖЕННЮ
До спрощеної системи оподаткування прикута увага Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів, їй присвячений окремий розділ Нацстратегії доходів, представники Мінфіну часто називають її “внутрішнім офшором”.
Якою є реальна ситуація із спрощеною системою щодо податкового навантаження – це питання потребує аналізу.
Якщо порахувати податки на загальній системі (ті, що замінює єдиний податок – ПнП, ПДВ, податки на землю/нерухомість) і прирівняти їх до оборотів компаній нефінансового сектору – отримуємо 3,16% (податки до обороту)(сплачені за 2022 рік податки на загальній системі (ПДВ, ПнП, податок на землю та нерухомість) = 354 млрд, оборот компаній = 11,4 трлн).
Для прикладу: у сфері реалізації пального (загальна система) – податки до обороту складають у 2023 році 2,15%, при продажах техніки/електроніки у 2023 році (загальна система) = 2,3% (податки до обороту компаній)В той же час ССО 3 групи єдиного податку сплачують 5% від обороту.
Відповідно порівняння спрощенки із «внутрішнім офшором» – безпідставно, а намагання її дискримінувати у будь який спосіб є контпродуктивним та шкідливим для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Відповідно до проведеного аналізу програми «Національний кешбек» визначено низку недоліків, які важливо усунути для її повноцінної реалізації:
1. Найбільш критичним недоліком, який перетворює програму на інструмент дискримінації одних суб’єктів господарювання по відношенню до інших є заборона користуватись програмою у якості продавців підприємцям на спрощеній системі оподаткування. Ця заборона спотворює конкуренцію, надає ще більшу ринкову силу торговим мережам та пригнічує розвиток малого та мікробізнесу. Саме тому, вкрай необхідним є скасування змін до підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ від 20 серпня 2024 року № 952 та повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов.Реалізація товарів виключно з спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва – унеможливить існування так званих «сірих схем» та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки.
2. Стимулювати зацікавленість (залучення) як українських виробників, так й споживачів українських товарів до програми «Національний кешбек» шляхом додаткових заходів, що існують у міжнародній практиці:– поява системи нарахування бонусів для споживачів на основі сум транзакцій з послідуючим їх обміном на більші знижки у наступних покупках (досвід США). З огляду на зазначене, уваги потребує, наприклад, політика залучення клієнтів з боку Приватбанку, який всім, хто вже отримав кешбек від держави та оплачує карткою «Національний кешбек», за окремою програмою лояльності та умовами нараховує додатковий кешбек в розмірі 10%;
– практика онлайн-залучень, завдяки якій споживач отримує знижки/бонуси на українські товари за взаємодію з рекламою «Національного кешбеку» (досвід США);
– переглянути у бік збільшення максимальну суму кешбеку на картку, яку можна отримати (наприклад, 6 000 грн замість 3 000 грн на місяць), що дозволить залучити більш заможних українців.
3. Проект може бути поширений не тільки на українські товари, але й на окремі послуги походженням з України.
4. Більш широке розповсюдження детальної інформації про програму, включно з інструкцією як оформити та активувати відповідну банківську карту (згідно опитування Центру Разумкова – 40% громадян не беруть участь в програмі через відсутність детальної інформації про неї).
За результатами даного дослідження з метою виправлення ситуації щодо можливості участі в програмі підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування, асоціації бізнесу підготували Звернення до влади, до якого долучилась і Бізнес-асоціація "4Бізнес". Ознайомитись із зверненням можна тут.
Висловлюйте ваші думки щодо пропозицій змін у програмі "Національний кешбек" і що необхідно в ній змінити.
コメント