«Фронт Сіті»: бізнес і влада обговорили спеціальні умови для роботи підприємців на прифронтових територіях

11 серпня відбулася онлайн-зустріч «Фронт Сіті: спеціальні умови для розвитку бізнесу на прифронтових територіях», під час якої підприємці, представники бізнес-об’єднань, органів влади та експертного середовища обговорили, як створити умови для збереження бізнесу, робочих місць та економічної активності територій, що щодня живуть під загрозою війни.

Для Сумщини це питання має особливе значення. Як зазначив директор Департаменту міжнародного співробітництва та економічного розвитку Сумської обласної державної адміністрації Олександр Кучков, підприємці прифронтових громад працюють у принципово інших умовах, ніж бізнес у тилових регіонах: стикаються з постійними атаками, перебоями в логістиці, проблемами з працівниками та безпекою.

Водночас, за його словами, вже близько пів року в області напрацьовуються пропозиції щодо створення додаткових стимулів для бізнесу, який залишається працювати на прифронтових територіях.

Ініціатива «Фронт Сіті» — відповідь на запит місцевого бізнесу

Голова Бізнес Асоціації «4БІЗНЕС» та голова Ради підприємців при Сумській ОВА Богдан Мосунов наголосив, що ініціатива виникла безпосередньо із запиту підприємців Сумщини.

За його словами, команда провела численні консультації з бізнесом, фокус-групи, зустрічі з органами влади та експертами, які працюють із питаннями розвитку прифронтових територій.

Сьогодні ситуація виглядає так: частина великого та середнього бізнесу релокується, тоді як мікро- та малий бізнес значною мірою залишається на місці.

«Нерівні умови ведення бізнесу» — саме так підприємці характеризують ситуацію, коли компанія на прифронтовій території має конкурувати з бізнесом із регіонів, де немає щоденної загрози обстрілів.

Тому, за словами Богдана Мосунова, окремих грантових програм чи разової допомоги недостатньо. Потрібні системні зміни та спеціальні умови для бізнесу, який залишається працювати, зберігає робочі місця і підтримує життя громад.

Що показує міжнародний досвід?

Однією з ключових частин зустрічі стала презентація результатів дослідження міжнародного досвіду підтримки бізнесу під час та після воєнних конфліктів.

Експертка проєкту Ганна Урусова розповіла про досвід восьми країн. Серед них — Ангола, Боснія і Герцеговина, Ірак, Італія, Ізраїль, В’єтнам та Колумбія.

Досвід різних держав показав, що універсальної моделі підтримки не існує. Водночас можна виокремити інструменти, які потенційно можуть бути адаптовані до українських умов.

Зокрема, йдеться про:

· податкові стимули для підприємств на найбільш постраждалих територіях;

· підтримку мікро- та малого бізнесу через гранти та доступне кредитування;

· гарантії інвестицій від політичних та воєнних ризиків;

· страхування воєнних ризиків;

· спрощення оподаткування та звітності;

· підтримку зайнятості;

· спеціальні програми для територій, які найбільше постраждали від бойових дій;

· консолідацію міжнародної допомоги та чітку систему її координації.

Окремо експерти звернули увагу на негативний досвід Іраку, де значні обсяги міжнародної допомоги не дали очікуваного результату через відсутність належної координації та єдиного механізму управління допомогою.

Натомість досвід Ізраїлю демонструє можливість швидкого запуску програм підтримки для територій, які найбільше потерпають від бойових дій, а досвід Боснії і Герцеговини — важливість поєднання фінансової підтримки, податкових реформ та механізмів гарантування інвестицій.

Якою може бути «Фронт Сіті»?

За словами старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, головна проблема бізнесу на прифронтових територіях полягає не лише у фізичних руйнуваннях.

Підприємства стикаються з перебоями електропостачання, складною логістикою, труднощами із залученням фінансування та неможливістю використовувати майно як повноцінну заставу для банків.

Водночас понад 500 підприємств, за представленими під час зустрічі даними, або не працюють, або працюють обмежено.

Відхід бізнесу запускає ланцюгову реакцію: люди втрачають робочі місця, громади — економічну активність і податкові надходження, а погіршення умов життя створює додаткові стимули для населення залишати ці території.

Саме тому експерти пропонують створити спеціальний правовий режим «Фронт Сіті» — не як повернення до дискредитованої в Україні моделі спеціальних економічних зон, а як комплекс конкретних інструментів підтримки.

Серед запропонованих заходів:

·         Податкові стимули.

Звільнення від низки місцевих та ресурсних податків, зокрема плати за землю, податку на нерухомість, єдиного податку, екологічної та рентної плати, туристичного збору. Для підприємств на загальній системі також запропоновано можливість застосування моделі оподаткування розподіленого прибутку за ставкою 9%.

При цьому експерти наголосили: втрати місцевих бюджетів від таких рішень мають компенсуватися державою.

·         Страхування воєнних ризиків.

Одним із найбільш важливих інструментів Володимир Дубровський назвав стовідсоткове страхування воєнних ризиків із покриттям за рахунок держави. Такий механізм має стосуватися не лише нових інвестицій, а й уже наявних активів підприємств. Це, на думку експертів, одночасно дозволить зменшити ризики від атак та полегшити доступ бізнесу до кредитування.

·         Підтримка зайнятості.

Запропоновано передбачити субсидії для збереження робочих місць — до розміру мінімальної заробітної плати на кожного легально працевлаштованого працівника, який проживає на прифронтовій території.

·         Фокусування чинних програм підтримки.

Йдеться про те, щоб уже наявні державні програми, зокрема кредитні, гарантійні, лізингові та грантові інструменти, більшою мірою спрямовувати на бізнес із прифронтових територій.

«Фронт Сіті» — це не лише податки

Директор Інституту соціально-економічної трансформації В’ячеслав Черкашин представив основні положення концепції законопроєкту.

Передбачається, що спеціальний режим діятиме протягом усього періоду воєнного стану та ще три роки після його завершення.

Учасниками зможуть стати юридичні особи та ФОПи, які працюють безпосередньо на визначених прифронтових територіях. При цьому участь у режимі має бути добровільною.

Окремо передбачені запобіжники, щоб після запровадження пільг не почалася штучна релокація підприємств винятково заради отримання преференцій. Передбачається, що скористатися режимом зможуть ті підприємства, які реально працюють на відповідних територіях.

Також концепція передбачає створення спеціального фонду підтримки, який має консолідувати кошти державного бюджету, міжнародну допомогу та добровільні внески.

Ще один важливий елемент — єдина державна програма підтримки прифронтових територій, яка має працювати за принципом максимальної наближеності допомоги до конкретної громади та її потреб.

Передбачено і механізми контролю: моніторинг ефективності допомоги, аудит, запобіжники від зловживань та регулярне звітування про результати роботи спеціального режиму.

Бізнес поставив головне питання: що далі?

Дискусія продемонструвала, що для підприємців важлива не лише сама концепція, а й розуміння її подальшої долі.

Учасники запитували, чи буде законопроєкт представлений профільним міністерствам і парламентським комітетам, хто працюватиме над його просуванням та коли бізнес зможе побачити фінальний текст.

Амбасадор Національної бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу Борис Емельдеш зазначив, що наступним кроком мають стати консультації з прифронтовими громадами, Міністерством економіки та профільними парламентськими комітетами.

Важливо, що законопроєкт уже напрацьований, однак його автори наголосили на необхідності доопрацювання документа з урахуванням пропозицій бізнесу, громад та органів влади.

Саме це стало одним із ключових результатів зустрічі: перейти від загального обговорення проблем до предметного доопрацювання конкретного законодавчого рішення.

Громади: пільги для бізнесу мають супроводжуватися компенсаціями

Окремий блок дискусії стосувався фінансових наслідків для громад.

Представники Сумщини звернули увагу на необхідність чітко прорахувати, скільки коштів місцеві бюджети можуть втратити через податкові пільги та який механізм компенсації має бути передбачений державою.

Експерти погодилися, що в законопроєкті має бути закладений механізм компенсації місцевим громадам. Водночас для точних розрахунків потрібні детальні дані про податкові надходження на рівні конкретних громад.

Учасники також запропонували розширити дослідження міжнародного досвіду, зокрема розглянути приклади європейських країн та держав Балтії.

Ще одна важлива пропозиція — врахувати специфіку окремих галузей, які фізично не можуть релокуватися. Передусім це аграрний бізнес, підприємства, пов’язані із землею, насадженнями та іншими активами, які неможливо просто перевезти в інший регіон.

За словами експертів, відповідний механізм компенсації підприємствам, які через війну не можуть використовувати свої земельні активи, вже передбачений у напрацюваннях законопроєкту.

«Без бізнесу не буде громад»

Під час підсумкового обговорення представник Сумської ОВА сформулював одну з ключових тез зустрічі: якщо з прифронтових територій виїжджатиме бізнес, громади втрачатимуть не лише підприємства, а й основу свого економічного життя.

Тому запропонований режим має бути не примусовим, а добровільним: держава повинна дати підприємцю можливість залишитися та працювати, а вже сам бізнес вирішуватиме, чи скористатися запропонованими інструментами.

Саме збереження бізнесу на місці — а разом із ним робочих місць, послуг, виробництва та податкової бази — учасники зустрічі визначили одним із ключових завдань «Фронт Сіті».

За підсумками заходу домовилися розіслати учасникам повне міжнародне дослідження та напрацьований текст законопроєкту, зібрати додаткові пропозиції та продовжити консультації з бізнесом, громадами, органами влади, Міністерством економіки та іншими профільними структурами.

Таким чином, «Фронт Сіті» переходить до наступного етапу — широкого професійного обговорення та доопрацювання законодавчих пропозицій.

Адже завдання сьогодні — не просто допомогти бізнесу вижити під час війни. Йдеться про створення таких умов, за яких підприємці матимуть стимул залишатися на прифронтових територіях, зберігати робочі місця та продовжувати економічне життя громад.

Ініціатива «Фронт Сіті» впроваджується в рамках проєкту «Спеціальний економічний режим (СЕР) для прифронтових територій України як інструмент економічної стійкості та стійкості МСБ під час війни», який реалізується за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Адміністративну та організаційну координацію проєкту забезпечує Бізнес Асоціація «4БІЗНЕС».